chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Кохання навіки.

[Влад Сокол]  Версія для друку


Вперше зустрівся, в садах все цвіло,
Ти ввійшла в моє серце й неспокійно воно.
Ніжний стан твій дівочий і довга коса,
Принадна усмішка і дівоча краса.

Мріяв тебе, вже, зустріти давно
Моє ти кохання, що Богом дано.
Ти моя пара, моя ти зоря,
Хлопчача в серці надія була.

Я довго вагався, щось мріяв, гадав -
Як при знайомстві, щоб я сказав.
Кроком ступив, тай не зміг підійти,
Зустрів твої очі, як дві небесні зірки.

Хлопець я був, як вільний орел,
Тай зашарівся, казалось завмер.
Ти як лебідка, ніжна була,
Ласкаво всміхнулась і ніби пливла.

Давай ми обоє, ввись злетимо,
І вільному вітру підставимо крило.
Хай доленька наша, нас поєдна
В людському коханні, не потрібні слова.

Жіноче кохання - міць Неба й Землі,
Чоловіка взаємне - це добробут сім’ї.
Хай славиться рід, у віках не згаса
Де сплелися кохання і природна краса.



Рубрика твору: Лірика любовна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 29
Опубліковано: 09.05.2019 07:34





© Copyright: Влад Сокол



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 16.05.2019 в 11:32   Рецензія: позитивна

Чудовий вірш. Ви знайшли вдалі і правильні слова про кохання,
хоч кажете, що слова йому й не потрібні.
Потрібні і важливі, просто іноді не обов"язково промовляти те,
що очі і серце давно виказали.





 
Влад Сокол   Додано 20.06.2019 в 06:04

Дякую. Я заглядую на сторінки Хати дуже мало. Так як знаю, що майже не читають. Можливо це й не потрібно.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи