chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Танка ромашкових обріїв

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


На видноколі,
Де зайнялося сонце
В купелі ріки,
Між пелюстками танка
Ясніє марево сну.

@ @ @

Посріблив місяць
Тихоплинної ночі
Стежку бережком
За пахучі обрії
Ромашкового неба.

@ @ @

Ти бачиш? Он там
За обрієм розквіту
Стигне час. Чуєш?
В ромашковім затишші
Шепоче танку вода.

@ @ @

Ох, дивний цей сон…
Обрій тут і обрій там.
Де ближча стежка?
Не скаже чаклунка ніч
В вінку з тремких ромашок.

@ @ @

Спитаю в квітки,
Чом так серденько зайшлось.
Змовчить ромашка.
Лиш вітрець між пелюсток
Шелесне: – Любить… любить…

@ @ @

Чуттям світання
Розпашівся небокрай
На вихлипі сну,
А нічка туманами
Встеляє плесо води.

@ @ @

В твоїх долонях
Тепло пульсує тиша
Духмяних казок.
І спливає в безмежжя
Ромашкових суголось.

@ @ @

Мій вдих, твій видих –
Чи ж слушний такий поділ?
П’янко квітне ніч
Край манливої стежки,
Що мріє ген за обрій.

@ @ @

Десь з-за овиду
Палахке сонце сходить
У досвітню мить.
Знайди блискітки танка
На росяних ромашках.




Рубрика твору: Тверді форми
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 59
Опубліковано: 05.06.2019 20:58





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 07.06.2019 в 03:45   Рецензія: позитивна

Ці наспіви загадкові, пірнувши в душу козкових мрій,
Почуття душі, проникло в суть природи, через фантастичну суть життєвих подій.





 
Тетяна Чорновіл   Додано 23.06.2019 в 05:40

Сердечно дякую за таке поетичне сприйняття і оцінку! Мені дуде приємно!



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи