chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Ми — діти Божі

[Влад Сокол]  Версія для друку


Бог створив людину Божу
І назвав: Мої сини.
І в молитвах назвіть так же,
Божі діти, Його сини.

Чому кличуть: рабі божі!
Чи можливо це прийняти?
Хіба батько сина зможе,
Рабом-невільником назвати.

Раб невільний. Що ж він має?
Не належить він собі.
Його кожний підкоряє,
І розпродує рабів.

Бог- Отець нас оберігає,
Сонцем всьому надає життя,
Дощем Землю напуває
І благодаті Його нема кінця.

Я молюся, Славлю Бога,
Для душі - Отче наш.
І я Бога не боюся,
Він любов, заступник наш.

Як Отця - Славлю Бога,
По людські до Нього йду.
В знак любові до Його порога,
З покірним серцем я прийду.



Рубрика твору: Лірика релігійна
Рейтинг роботи: 5
Кількість рецензій: 1
Кількість переглядів: 60
Опубліковано: 30.08.2019 17:31





© Copyright: Влад Сокол



 
Рецензії


Тетяна Чорновіл   [TETYANCH]   Додано 07.09.2019 в 16:41   Рецензія: позитивна

Згодна з кожним словом Ваших духовних поетичних роздумів. Бог Отець очікує до себе з любов"ю Сина, а не Раба.





 
Влад Сокол   Додано 13.12.2019 в 04:19

Нажаль, я про себе скажу, Біблію читав декілька раз. Дуже багато запитань, непорозумінь.
Історію Єврейського народу знаю з Біблії, більше чим свою.
І запитую себе:- Чому. Нашу історію вкрали і поработили.
Словяно-українськомународу не притамана комунстична ідеологія, це не наше. Чому воно ввійшло в наш побут?
Чужинці принесли і скалічили міліони життів і душі людські.
А люди мавчать і сопуть в дві дірки, мол - якось буде. Ні, не буде.
Воля і Чесноти кровю розписуються. А не балачками і казками.



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи