http://www.chitalnya.ru/

П'ята осінь війни.

Минуло літо, осінь настала,
На сході Вкраїни, триває війна.
По осені мати сина чекала,
Тривожна бринить в серці струна.

А осінь дощами та холодом тужить.
Важко солдату в бою.
Та це солдат не тривожить
За Україну стояти в строю.

Всім не судилась мамина ласка,
І не відчуть материнське тепло.
Син прилетів до мами як пташка,
І тихо постукав до мами в вікно.

Мама здригнулась в незвичній тривозі,
Світ потемнів і зупинивсь.
Чоловік загинув в Іловайській облозі.
Боже, спаси! Щоб син живий залишивсь.

В садку червоніє калина,
Нііхто не зриває плоди.
Осиротіла без сина Вкраїна,
Сиротіють без нього сади.

В небі тривожно курличуть,
Ключами летять журавлі.
Кличуть в надії, до нас вони кличуть,
Не загубіть же своєї Землі.

Стоять за Неньку герої,
Непоборні на стражі стоять.
Немає в світі сили людської,
Щоб волелюбний народ подолать.
Вересень 2019 р.



Автор: Влад Сокол
Рубрика твору: Лірика військова
Опубліковано: 06.09.2019 18:28