chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

В досвітніх маревах туману

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


З трави за сполохом оман,
У згуслі сутінки повитих,
Росою скапує в туман
За миттю мить, за вдихом видих.

А ніч із тиші глибини
Тьмяніє в сутіннім алькові
Й нанизує сріблясті сни
На звислі пута павукові.

Сяйне з росинки диво сну
Крізь пульсу відання краплинне,
І з тиші поруху збагну –
Ця мить лунка ось-ось нахлине,

Схитне з-за шепоту колось
Жагу, для сну не притаманну
Ти чуєш? Небо зайнялось
В досвітніх маревах туману…



Рубрика твору: Світ душі
Рейтинг роботи: 8
Кількість рецензій: 2
Кількість переглядів: 38
Опубліковано: 13.11.2019 08:04





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 
Рецензії


Влад Сокол   [vovan.angeles]   Додано 13.12.2019 в 04:50   Рецензія: нейтральна

Ваші почуття пливають з капельок росистого туману
і серебляться в світі нічних зірок
і скапують на почуття людині притамані.





 
Петро Ємець   [enej_zeus]   Додано 18.11.2019 в 03:30   Рецензія: позитивна

Схитне з-за шепоту колось

в принципі, це можна було би лишати й колосся





 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи