http://www.chitalnya.ru/

Метелика заквітчаний танок

Над маревом квітчастим лину ввись
У сяйних сплесках сонячного літа.
Танку стрімкого запашна сюїта
Скимить, аж крильця трепетом зайшлись

Серед суцвіть лункого різнотрав’я.

Ромашки і Петрові батоги,
Аж ген медунка манить пелюстками.
У такт серденько пурхає ривками
Туди, де сни нектарної нуги

На злеті нот у мить ясну зібрав я.

Ледь чутно крильце стрепехнуло знов
Духмяним сном задріманої квітки
В натхненні злету не збагнути, звідки
Так манить диво росяних обнов –

З осоту хвиль чи й з конюшини трохи…

Між пелюсток сплітаються в вінок
Тремкого літа звуки веселкові
І мріє в мелодійному алькові
Метелика заквітчаний танок

Відлунням сонцесяйної знемоги.




Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Лірика пейзажна
Опубліковано: 17.06.2020 09:39