Світання, сутінню ласкаве...
Ятрить осінню прохолоду,
А ніч осіла в чашці кави
Між стиглої нестями глоду.
Привіт зими в опалім листі
Морозить іній недоречний,
Розбурхавши казки імлисті
У пульс розмірений сердечний.
Стікає тихо ніч по шибці,
Мов сну чи сутіні краплина,
Тьмяніє в насолоди дрібці
З духмяним бунтом мандарина.
Автор: Тетяна Чорновіл
Рубрика твору: Світ душі
Опубліковано: 24.11.2020 07:31