chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Хатка для жука

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Віршований варіант української народної казки
«Мудрий жук»


Жив-був на світі заєць. У ліску
Він звик долати підстрибом тривоги,
Моторним був і справним на віку,
Та вдачу мав ледачкувату трохи.

Хоч бігав швидко, всюди мандрував,
Умів без злості з усіма дружити,
А хатку так собі й не збудував,
Спав просто неба і не звик тужити.

Зустрівся якось заєць із жуком
У теплий день осінньою порою.
Хоч привітався жук, але повзком
На граб забрався й знишкнув під корою.

Куди ж ти, друже? Вуса не ховай!
Для чого вдень до стовбура тулитись?
Наввипередки бігати давай,
Щоб для розваги вдвох повеселитись.

Та жук розваги з зайцем уникав.
– Зима вже скоро, – взявся міркувати,
Дупельце я затишне підшукав
І в ньому хочу хатку збудувати.

А заєць засміявся лиш на те,
– Бо задумку жука не міг збагнути:
– Для чого хатка? Діло це пусте!
Хіба не можна під кущем заснути?

Не відповів нічого жук згори,
Тож заєць десь у ліс помчав стрибками.
А жук у хатці настелив кори,
Щілину входу затулив листками.

Ще й сам до себе стиха жебонів:
– Не марні задля затишку зусилля,
Змайструю столик, спаленьку для снів
І шершня запрошу на новосілля.

Прийшла зима, насипала сніжку,
І зайцю вже нема куди діватись –.
У стужу, хоч і в білім кожушку,
Стрибками й бігом мусить рятуватись.

Як коло граба мчався через ліс,
На стовбур до дупельця приглядався.
– Я все одно б у хатку ту не вліз, –
Зітхнув лиш тихо й далі десь подався.




Рубрика твору: Вірші для дітей
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 15
Опубліковано: 30.11.2020 07:49





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи