chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Мить застигла на світлині

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Буденна мить застигла в часу плині,
В той день трагічна лиш для кабана.
Кінця зими подія на світлині,
Всім ясно – скоро буде свіжина.

Ще зранку дядько Мишка й тітка Ніна
Прийшли до нас з сусіднього села.
Колоти буде дядько неодмінно
Й соломи купу висмалить дотла.

Йде баба з оберемком дров до хати –
В печі ж горшки окропу з рогача.
А тато став що треба помагати,
Тулюсь до нього й я, мале дівча.

І пташки не чекав ніхто з затвору –
Зненацька клацнув фотоапарат,
Бо мимохідь спинився коло двору
Іван – сусід, мій дядько, татів брат.

Сім’ю дитинства всю зібрати годі
В мить, де безсніжжям сиріє зима,
Мій брат ще в школі, мама на роботі,
А діда кілька літ уже нема.

Засиплють землю ще сніги холодні,
Та в спогаді безсніжна дивина:
П’ятидесяті зараз. В нас сьогодні
В дворі подія – колють кабана!



Рубрика твору: Лірика цивільна
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 3
Опубліковано: 11.02.2021 15:03





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи