chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

Сорочині вечорниці

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Серед зими сорока чорнокрила
Зі збираного з осені зерна
В гнізді своєму каші наварила –
Ох, апетитна вийшла! Ну й смачна!

Насипала собі чималу миску,
Багато ще й лишилось – днів на два.
Та раптом гілка тріснула десь близько,
Просунулась вухата голова…

Неждано знизу заєць куцохвостий
Не знати як на дерево заліз:
– Привіт, сороко! Мимохідь я в гості.
А що це в тебе пахне на весь ліс?!

Вмостився нишком, кашу наминає,
Вже з другою добавкою сидить.
Та ситне місце ще хтось не минає
І крилами в потемку лопотить.

Сова зненацька витріщила очі,
Зайшлась привітним голосом своїм:
– Уху! Уху! Тут каша проти ночі!
Немає миски? Й з горщика поїм.

Знов заєць суне миску підсипати,
Сорока ж лиш утерла піт крильми:
– Скінчилась каша, я лягаю спати.
Приходьте вже наступної зими.

Розходилися гості, вечоріло,
Завіяла пороша снігова
– Чого так мало каші наварила?
Сороці скрушно ухнула сова.



Рубрика твору: Вірші для дітей
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 2
Опубліковано: 13.02.2021 09:12





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи