chitalnya
прописатися       запам'ятати  
Поезія Проза Різне Аудіо
Автори Форум Рецензії Блоги i фотоальбоми Про проект

КУРІПКА

[Тетяна Чорновіл]  Версія для друку


Український віршований варіант якутської казки

Казали люди, що давно колись
Всі птахи разом в теплий край летіли,
Крильми гуртом на південь тріпотіли,
Й додому з вітром повесні неслись.

Куріпка теж літала в ті краї,
Хоч крила в неї, звісно, слабкуваті.
Тож часто десь сідала спочивати,
Й чекати всім доводилось її.

Та якось рано холоди підкрались,
Сніги ще в осінь землю замели.
На південь птахи зграєю збирались
І в поспіху куріпку не взяли.

Зима снігами землю щедро вкрила
Зі стужею морозів та вітрів,
Куріпка схованки в заметах рила
Для захисту від холоду й звірів.

Ті крила, що слабкі були в польоті,
Для змаху в небі трохи замалі,
Пташині стали з лапами в пригоді –
Сніг розгрібати з мерзлої землі.

Тож не боялась, хоч біда спіткала,
В снігу робила ходи-рівчаки,
Для їжі в ґрунті корінці шукала,
Кору вербову, ягель і ростки.

Зробилася в снігу нарядна й пишна,
Летіти в небі точно не змогла б,
Збіліла сіра вдяганка колишня
І теплі камуси для двох невтомних лап.

Як птахи в зграї прилетіли з півдня,
Відбувши зиму по чужих світах,
Їх вийшла стріти не сіренька бідна,
А біла вже куріпка, видний птах.

Своїх зрадливих друзів не корила,
Що кинули самотню та слабку,
Мандрівників вітала, білокрила,
І проспівала пісню ось таку:

– Коли гуртом ви в теплий край летіли,
Мене з собою взяти не схотіли.
Та я в снігах без вас не пропадала,
Погладшала й гарненька з виду стала.

Минає час, та перельоту втома,
Куріпку в дні осінні не гнітить –
Вона з тих пір завжди зимує вдома
І в теплий край у зграї не летить.

____

Якути – корінне населення республіки Якутія (Саха), найбільш чисельний із усіх корінних народів Сибіру. Про предків якутів знаходимо згадку в 14 столітті як кочове плем’я куриканів, які до 15 сторіччя проживали на Забайкаллі. Самоназва народу звучить як саха (в множині сахалар). Є ще давніша назва уранхай (ураанхай, ураангхай).
Більшість якутів проживає в Якутії на території Росії, але є невеликі групи в Магаданській, Іркутській області, Красноярському та Хабаровському краях.
Якутська мова вважається другою державною мовою в Якутії разом з російською, але нею більше говорять в домашньому побуті і в тісному спілкуванні, в культурно-масових заходах. Останнім часом стали виходити на якутській мові радіо- і телепрограми, газети, журнали та Інтернет.
Якутська мова користується алфавітом на основі кирилиці з додаванням деяких оригінальних літер і дифтонгів для відображення подвоєних звуків. Якути – дуже трудолюбивий, витривалий і наполегливий народ, здатний пристосовуватися до нових умов життя, переносити труднощі, незгоди і голод.
Фольклор багатий і різноманітний – древній епос олонхо, пісні, казки. Теми казок різнопланові. Серед них є багато казкових історій з персоніфікованими тваринами. Казка «Куріпка» у цікавій і повчальній формі доносить з давнини історію про те, чому біла куріпка, яка мешкає на території Якутії, не літає в теплі краї на зиму.

Камуси – взуття якутів з оленячої шкіри



Рубрика твору: Вірші для дітей
Рейтинг роботи: 0
Кількість рецензій: 0
Кількість переглядів: 6
Опубліковано: 26.02.2021 06:23





© Copyright: Тетяна Чорновіл



 

 

Оставлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи